Токар. Спеціальна технологія. 3 розряд. Тема 2. п. 2.1

Чистове оброблення зовнішніх циліндричних поверхонь

Більшість вживаних в машинобудуванні деталей мають циліндрову форму. При обертанні прямокутника АBCD навколо осі AD (мал. 110) виходить циліндрова поверхня.

p2 1
На токарному верстаті циліндрова поверхня утворюється при складанні двох рухів: обертального руху заготовки і поступального паралельного осі центрів верстата руху різця. При подовжньому точінні заготовка отримує обертання від шпинделя, а різець рухається уздовж осі обертання заготовки, обточуючи при цьому зовнішню поверхню (табл. 39—41).



При подовжньому точінні застосовують прохідні, прямі і відігнуті різці.
Вимірювання розмірів при чорновому точінні проводять штангенциркулем с ціною ділення 0,1 мм, при чистовому — мікрометром з ціною ділення 0,01 мм. У серійному виробництві для вимірювання діаметру деталі застосовують граничні скоби.


При подовжньому точінні слід дотримувати наступну послідовність в роботі:
1. Встановити трикулачковий самоцентрируючий патрон при обточуванні заготовок в патроні. При обточуванні в центрах перевірити збіг осей центрів. При не співпаданні осей центрів корпус задньої бабці переміщають в поперечному напрямі до поєднання центрів. Встановити різець строго по лінії центрів.
2. Встановити, виходячи з припуску на обробку і глибину різання, геометричних параметрів різця і матеріалу різця і заготівки, подачу і частоту обертання шпинделя.
3. Встановити і закріпити в різцетримачі різці — прохідній чорновий і чистовий.
4. Встановити і закріпити заготівку в трикулачковому самоцентрируючим патроні або в центрах.
5. Включити верстат.
6. Підвести до заготівки, що обертається, різець до зіткнення з поверхнею заготівки. Відвести різець управо і по лімбу встановити глибину різання.
7. Підвести уручну різець до торця заготівки і включити механізм подовжньої подачі. Обточити діаметр заготівки на довжині 5—10 мм, вимкнути механізм подачі і відвести різець за торець заготівки.
8. Вимкнути верстат.

p2 2
Зміряти діаметр обробленої заготівки штангенциркулем. Якщо діаметр обробленої частини заготівки відповідає заданому, то треба уручну підвести різець до торця оброблюваної заготівки, включити верстат і механізм подачі. Якщо діаметр обробленої заготівки не відповідає заданому, то скоректувати глибину різання по лімбу.
9. Обточити заготовку на задану довжину, вимкнути механізм подачі, відвести різець від обробленої поверхні в початкове положення і зміряти діаметр обточеної поверхні.
Якщо на заготівці є конусність, то необхідно провести коректування зсуву задньої бабки.



1. При закріпленні заготовки в патроні необхідно пам'ятати, що забороняється працювати з виступаючими з корпусу патрона куркульками.
2. Слід бути уважним при обточуванні заготовки поблизу кулачків патрона. При ударі різця об кулачки робочий може отримати травму.
3. Не слід допускати перевищення виступаючої довжини заготівки з патрона.
4. При збільшенні глибини різання заготовку може «вирвати» з патрона, що приведе до поломки різця.
5. Не допускається зсув осі заготовки більше половини припуска на обробку.
6. При роботі в центрах при обточуванні тонких і довгих заготовок не слід встановлювати великі глибини різання і подачі.
7. При великих швидкостях різання не дозволяється працювати з наполегливими центрами, а необхідно застосовувати центри, що обертаються.
8. Не дозволяється працювати з великим зазором в гвинті поперечного супорта, що може привести до поломки різця.

p2 3



Залежно від вимог, що пред'являються до точності обробки і шорсткості обробленої поверхні деталі, розрізняють наступні види обробки: чорнове обточування, напівчистове і чистове точіння і тонке (діамантове) точіння.
Чорнове обточування застосовують для попередньої обробки (точність обробки при цьому не перевищує 12—13-го квалитета, а шорсткість обробленої поверхні Ra — 20 ... 80 мкм).
При напівчистовому обточуванні припуск на обробку складає 3—6 мм на діаметр, точність обробки не перевищує 11-го квалитета, а Ra — 5 ... 10 мкм.
Чистове обточування забезпечує точність розмірів до 6-го квалитета і Ra = 2,5 ... 5 мкм.
Тонке (діамантове) обточування проводиться після чистової обробки з незначною глибиною різання (І = 0,05 ... 0,01 мм), малими подачами (S = 0,1 ... 0,02 мм/об), але великими швидкостями різання (v = 50 ... 300 мм/мін). Після обробки точність до 5-го квалитета і Ra = 0,63 ... 2,5 мкм.


Залежно від розмірів, форми і матеріалу заготовки застосовують наступні способи обточування: у патроні; у патроні з піджатим центром; у центрах; у центрах з нерухомим і рухомим люнетом.
Обточування в патроні проводять, як правило, із пруткової заготовки при співвідношенні довжини заготівки до її діаметру L/d < 1,5.
При більшому співвідношенні обточування проводиться з піджатим центром.
Обточування в патроні з нерухомим люнетом проводиться для нежорстких ступінчастих заготовок при L/d E> > 12.
Обточування в центрах без люнетів проводиться при L/d < 12, а при L/d > 12 застосовують люнети.


При зовнішньому обточуванні виконуються: відрізання заготовки; підрізування торців; обточування; прорізання канавок і зняття фасок.
Відрізання заготовки і підрізування торців проводиться тільки при кріпленні заготовки в патроні. Решта видів обробки може проводитися як при кріпленні заготовки в патроні, так і при її кріпленні в центрах.

p2 4

Для розрахунку діаметру заготовки і її довжини необхідно знати припуск на обробку (табл. 3).

p2 5
При розрахунку діаметру заготовки необхідно до номінального діаметру деталі додати припуск на чорнове і чистове обточування. Отриманий діаметр заготовки округляють до розміру прокату, вказаного в ДСТУ (табл. 4). Довжину заготовки визначають, виходячи з суми номінальної довжини деталі по кресленню, ширина різця і припуска на підрізування торців.



Від способу установки різців в різцетримачі залежать точність обробки, якість обробленої поверхні і продуктивність обробки. Виступаюча частина різця (мал. 2, а, б) повинна бути по можливості коротше і не виступати з різцетримача більш ніж на 1,5 висот Н державки різця. На мал. 106, в, г, д показана неправильна установка різця.
Для збігу вершини різця з віссю центрів використовують прокладки (мал. 3, а, б). Токар повинен мати набір плоских сталевих прокладок разных по товщині і завдовжки 150—200 мм. Для перевірки збігу вершини різця з віссю центру верстата необхідно підвести його вершину до центру задньої бабки.

p2 6

Закріплення різця в різцетримачі проводять затягуванням болтами. Болти повинні бути затягнуті туго. При обробці різець завжди необхідно встановити по центровій лінії оброблюваної деталі. При чорновому точінні, коли діє велика сила різання, допускається встановлювати різець вище за лінію центрів на 1/100 діаметру заготовки.