Токар. Спеціальна технологія. 3 розряд. Тема 8. п. 8.4.

Обробка деталей в люнетах

Навчальні питання

1. Рухомі та нерухомі люнети та їх застосування.

2. Способи підготування заготовок для встановлення в люнетах. Порядок установлення та вивірки люнетів, а також регулювання кулачків.

3. Умови застосування проміжних муфт. Способи обробки в люнетах.

Рухомі та нерухомі люнети та їх застосування. 

Вали характеризуються жорсткістю, тобто здатністю протистояти силам, що викликають деформацію. При співвідношенні l/d > 8 деталь типу «вал» вважається нежорсткою.
При обробці в центрах нежорсткий вал відтискується, що призводить до деякого збільшення розмірів його середньої частини (бочкоподібність), вібрації і навіть до виривання заготовки із центрів. Тому нежорсткі вали обробляють в центрах з додатковою підтримкою спеціальними пристроями — люнетами.
При застосуванні люнетів можна обточувати деталі, знімаючи стружку більшого перерізу, не побоюючись їх прогину.
Нерухомі та рухомі люнети, їх застосування
Застосовують нерухомі люнети, які закріплюють на напрямних станини (рис. 14), і рухомі, які закріплені на каретці супорта й пересуваються разом із ним (рис. 15).

p8 14
Нерухомий люнет (рис. 16) складається з чавунного корпуса 1, з яким за допомогою болта 7 скріплюється відкидна кришка 6, що полегшує установлення деталі. Основа корпуса люнета має форму відповідно напрямним станини, на яких він закріплюється планкою 9 і болтом 8. У корпусі за допомогою регулювальних болтів 2 пересуваються два кулачки 4, а в кришці — один кулачок 5. Для закріплення кулачків у потрібному положенні служать гвинти 3. Такий пристрій дозволяє встановлювати в люнет вали різних діаметрів.

p8 15

Способи підготування заготовок для встановлення в люнетах. Порядок установлення та вивірки люнетів, а також регулювання кулачків.

Перш ніж установити заготовку в люнет, слід проточити у неї посередині канавку під кулачки шириною трохи більшою ширини кулачка (рис. 17). Якщо заготовка має велику довжину і невеликий діаметр, то при проточуванні такої канавки неминучий прогин самої заготовки. Для уникнення цього спочатку проточують додаткову канавку ближче до кінця заготовки і, встановивши в ній люнет, проточують основну канавку посередині.
p8 16
Іноді заготовка може видатися такою довгою та тонкою, що однієї основної канавки не вистачить. У таких випадках проточують ще дві або більше додаткових канавок.
Обробку в люнеті ведуть так: обточують деталь до канавки, тобто до місця, де знаходиться люнет, потім перевертають деталь, установлюють її знову в центрах і, знову закріпивши в люнеті, обточують іншу частину вала.

Умови застосування проміжних муфт. Способи обробки в люнетах.
У деяких випадках недоцільно точити додаткові канавки; тоді застосовують спосіб, показаний на рис. 18 і 19. Циліндричну втулку 2 (рис. 19) надягають на середню частину заготовки 1 і за допомогою болтів 4 установлюють концентрично з віссю заготовки.

 p8 17

Концентричність втулки перевіряють індикатором 3, як показано на рис. 19.
Заготовку з надітою втулкою установлюють у люнет (див. рис. 18), а торцями — в центри й обточують до люнета. Після цього відкривають люнет, знімають заготовку з центрів і видаляють втулку. Потім заготовку перевертають і, установивши кулачки люнета по діаметру обточеної частини, обточують залишок ділянки заготовки.
Нерухомі люнети застосовують також для відрізання кінців і підрізання торців у довгих деталей. На рис. 20 показано використання нерухомого люнета при підрізанні торця: деталь закріплено одним кінцем у трикулачковому патроні, а другим установлено в люнеті.

p8 18

Таким само чином можна обробити точні отвори з торця довгої деталі, наприклад розточити конічний отвір у шпинделі токарного верстата або просвердлити таку деталь по всій її довжині.
Кулачки нерухомого люнета мають бути встановлені точно по діаметру деталі з центром на осі шпинделя; їх не слід затискати туго. Поверхню деталі, що підтримується кулачками, слід змастити, щоб зменшити тертя і попередити утворення задирок.
Люнети з жорсткими кулачками не придатні для швидкісного оброблення внаслідок швидкого зносу кулачків.
При швидкісному обробленні застосовують люнети з роликовими або кульковими підшипниками (рис. 21). У цьому випадку тертя ковзання замінюється тертям кочення, завдяки чому зменшується нагрів оброблюваної деталі, що важливо при роботі на великих швидкостях різання.

p8 19

Рухомий люнет (рис. 22) закріплюють на каретці супорта. Разом із нею він, ідучи за різцем, пересувається вздовж обточуваної деталі і підтримє її у місці прикладення зусилля, попереджуючи їх від прогинів. Рухомий люнет застосовують при чистовому обточуванні довгих деталей. Він має тільки два кулачки. Їх висувають і закріплюють так само, як кулачки нерухомого люнета.

p8 20