Токар. Спеціальна технологія. 3 розряд. Тема 8. п. 8.8.

Обробка тонкостінних деталей


Навчальні питання

1. Способи обробки тонкостінних деталей.

2. Типові тонкостінні деталі та їх особливості.

3. Порядок обробки тонкостінних деталей з товщиною стінки до 1 мм та способи їх кріплення.

4. Оснастка, яка застосовується; режими різання.

5. Причини деформування обробленого отвору.

6. Правила закріплення заготовки.


Стакан являє собою порожнистий циліндр із суцільним дном або з дном, що має отвір. Стакани можуть бути рівними або з фланцями. Гільза — це порожнистий циліндр або стакан з особливо тонкими стінками.
Схему технологічного процесу виготовлення стакана з глухим дном із прокату в умовах серійного виробництва подано на рис. 23. Операція I — обточування зверху, підрізування торця й відрізування. Операція II — підрізування другого торця, свердління й розточування отвору. Концентричність зовнішньої і внутрішньої циліндричних поверхонь забезпечується завдяки тому, що чистовою базою при цьому є оброблена зовнішня поверхня.

p8 28
Схему технологічного процесу обробки стакана зі штампованої заготовки в умовах серійного виробництва із застосуванням рівної оправки, грибкового обертового центру й відкидного упора подано на рис. 24.
p8 29
Базування стакана по заздалегідь обробленому отвору можна забезпечити за допомогою цангової оправки (рис. 25). Гайка 2 накручується на різьбу оправки і переміщує вліво штифт 1, пов'язаний з хвостовиком конусом 3 і зсуває його вліво: конус розтискує цангову (розтискну) частину оправки й закріплює заготовку.

p8 30

Розточування тонкостінної гільзи, затиснутої в трикулачковому патроні, може призвести до викривлення оброблюваного отвору внаслідок деформації заготовки під дією тиску кулачків патрона. Після розтискування патрона деформовані відрізки втулки займають попереднє положення і розточений отвір виходить не круглим (рис. 26). Тому рекомендується для закріплення тонкостінних втулок застосовувати розрізну втулку (рис. 27, а) або широкі (сегментні) чи подовжені кулачки патрона (рис. 27, б, в).

p8 31
Для закріплення гільз із товщиною стінки 1...2 мм доцільно застосовувати гідропластний патрон (рис. 28). Заготовку встановлюють в еластичну затискну втулку 7. Тяга пневмоциліндра, пересуваючись вправо, тисне на плунжер 5, який передає тиск гідропласту 8. Гумоподібний гідропласт деформує еластичну втулку 7, яка й затискує заготовку. Якщо немає стиснутого повітря, затискування можна здійснити за допомогою гвинта 2 і плунжера 3. Зовнішнє обточування тонкостінних гільз виконують при закріпленні заготовки по отвору на цанговій розтискній або на гідропластних оправках.

p8 32

Заготовками для кілець служать індивідуальні відливки або поковки. Заготовки великого розміру вирізають із листового прокату. Як заготовки використовують також стандартні труби або трубчасті відливки — «маслоти» (відцентрове лиття).

Кільця з трубчастих заготовок доцільно нарізувати одночасно кількома відрізними різцями, як показано на рис. 29.

p8 33
При вирізуванні кільця з листового прокату на токарному верстаті заготовку (пластинку) притискують заднім центром до загартованих штифтів технологічної планшайби (рис. 30, а). Кільце вирізають різцем, бокові задні поверхні якого заточено по радіусу. Для безпеки праці вирізування виконують різцем із різальною кромкою завширшки до 6 мм при низькому режимі різання: подача 0,1...0,3 мм/об, швидкість різання 25...50 м/хв. Кільця з круглого прокату після попереднього прорізування канавок прорізним різцем вирізують або висвердлюють (рис. 30, б, в). Чистове оброблення зовнішньої поверхні кільця виконується з кріпленням кільця на повідку тертя (рис. 31).

p8 34

p8 35
Для підвищення жорсткості заготовки при чистовому обробленні торців кілець застосовують розпірку-хрестовину, яку закріплюють усередині кільця до затискування кільця у патроні (рис. 32).

p8 36

У масовому виробництві чистове оброблення кілець виконують із закріпленням у касетних пристроях (рис. 33).

p8 37