Токар. Спеціальна технологія. 3 розряд. Тема 11. п. 11.3.

 

 

Управління якістю робіт

Навчальні питання

1. Система управління якістю робіт, що виконуються.

2. Форми та методи контролю якості.

3. Оцінка рівня якості продукції.

4. Організація технологічного контролю на підприємстві.

 

 

Якість машин характеризується низкою показників (ДСТУ 2925—94), які можна поділити на такі три групи:
Технічний рівень, що визначає ступінь досконалості машини: потужність, ККД, продуктивність, економічність та ін.
Виробничо-технологічні показники (або показники технологічності конструкцій), що фіксують ефективність конструктивних рішень з погляду забезпечення оптимальних витрат праці і засобів на виготовлення виробу, його експлуатацію, технічне обслуговування і ремонт.
Експлуатаційні показники: а) надійність виробу; б) ергономічна характеристика або ступінь обліку комплексу гігієнічних, фізіологічних і інших потреб людини в системі людина — машина — середовище; в) естетична оцінка, тобто досконалість художньої композиції, зовнішнє оформлення виробу тощо.

 

При оцінці якості виробу слід також враховувати ступінь його патентної чистоти. Показники якості дозволяють дати кількісну характеристику всіх її властивостей. Розрізняють одиничні й комплексні показники. Одиничний показник (наприклад, економічність виробу, продуктивність машини) стосується тільки однієї з властивостей. Комплексний показник характеризує якість за двома або декількома оцінюваними властивостями. Застосовують також інтегральний комплексний показник, що оцінює ефективність машини. Він, зокрема, може виражатися відношенням загального корисного ефекту від експлуатації машини до сумарних витрат на її створення й експлуатацію за весь період терміну служби.

 

Відповідно до принципів Єдиної системи державного управління якістю продукції встановлена така номенклатура основних груп показників якості за властивостями продукції, що характеризуються ними:
• показники призначення;
• надійності (безвідмовність, довговічність, бережливість, ремонтопридатність);
• ергономічні;
• естетичні;
• технологічності;
• транспортабельності;
• стандартизації й уніфікації;
• патентно-правові;
• екологічні;
• безпеки.

 

Прикладами економічних показників якості (входять до показників технологічності) служать витрати на виготовлення і випробування дослідних зразків; собівартість виготовлення продукції; витрати на матеріали під час експлуатації.

 

Рівень якості — відносна характеристика якості продукції, заснована на порівнянні показників якості даного виробу з базовими значеннями відповідних показників. Систематичне підвищення рівня якості — відповідальна задача і конструктора виробу, і технолога.
Одним з найважливіших чинників у галузі управління якістю продукції є її атестація, яка проводиться систематично. Підприємства розробляють і здійснюють комплекс заходів для планомірного підвищення якості продукції, оновлення її номенклатури.
Методи оцінки якості продукції
Оцінка рівня якості продукції — сукупність операцій, що включає вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників і зіставлення їх з базовими (ДСТУ 2925—94).
Оцінка технічного рівня продукції — сукупність операцій, що включає вибір номенклатури показників, що характеризують технічну досконалість оцінюваної продукції, визначення значень цих показників і зіставлення їх з базовими (ДСТУ 2925—94).
Оцінка рівня якості продукції є основою для вироблення необхідних рішень у системі управління якістю продукції.
У загальному випадку оцінка рівня якості складається з таких етапів:
— вибір номенклатури показників якості й обґрунтування її необхідності, достатності;
— вибір або розроблення методів визначення значень показників якості;
— вибір базових значень показників і початкових даних для визначення фактичних значень показників якості оцінюваної продукції;
— визначення фактичних значень показників якості та їх зіставлення з базовими;
— порівняльний аналіз варіантів можливих рішень і знаходження якнайкращого;
— обґрунтовування рекомендацій для ухвалення управляючого рішення.
Зміст кожного з перерахованих етапів і обсяг робіт на кожному з них значною мірою залежить від мети оцінки якості продукції. Метою оцінки обумовлюється: які показники якості слід вибирати для розгляду, якими методами і якою точністю визначати їх значення, які засоби для цього знадобляться, як обробити і в якій формі подати результати оцінки, які варіанти можливих рішень слід порівнювати між собою і на які запитання відповісти при обґрунтовуванні рекомендацій.
Під час використовування одиничних показників якості застосовують диференціальний метод оцінки якості, а під час оцінки комплексу показників якості продукції — комплексний метод. На основі використовування теоретичних і емпіричних залежностей показників якості продукції від її параметрів застосовуються розрахунковий метод, а на основі аналізу сприйняття органів чуття використовується органолептичний метод.
Широко використовується експертний і статистичний методи визначення показників якості.