Токар. Спеціальна технологія. 3 розряд. Тема 9. п. 9.3

Верстати токарної групи

 

Навчальні питання

1. Токарно-револьверні верстати з вертикальною та горизонтальною осями головок

2. Токарні одношпиндельні та багатошпиндельні автомати і напівавтомати

3. Токарно-лобові, карусельні та розточувальні верстати

 

Токарно-револьверні верстати з вертикальною та горизонтальною осями головок

Токарно-револьверні верстати відрізняються від токарно-гвинторізальних наявністю інструментальних поворотних (револьверних) головок та відсутністю ходового гвинта і кінематичного ланцюга налагодження для нарізування різьби різцем. Розрізняють токарно-револьверні верстати з вертикальною віссю револьверної головки (ВВРГ) та верстати з горизонтальною віссю револьверної головки (ГВРГ). У верстатах першого типу, окрім каретки з револьверною головкою, є поперечний супорт з чотирипозиційним різцетримачем на окремій каретці, а верстати другого типу мають лише одну каретку з револьверною головкою.
Перевагою токарно-револьверних верстатів є те, що вони дають можливість застосовувати та швидко замінювати велику кількість різців і стрижневих різальних інструментів, які закріплюють у посадкових гніздах револьверних головок.

p9 521

Токарно-револьверний верстат 1г340п

Застосовувані інструменти та прийоми роботи на токарно-револьверному верстаті зазвичай такі самі, що й на токарно-гвинторізальному. Тому верстатник, котрий володіє навичками роботи на токарно-гвинторізальному верстаті, може успішно працювати на револьверному. Робота токаря-револьверника по суті являє собою роботу оператора, оскільки налагодження верстата (закріплення інструментів у револьверній головці за технологічною послідовністю, встановлення упорів на налагоджувальних барабанах, оброблення пробної деталі та пред'явлення її контролеру ВТК) належить до функцій спеціально навченого робітника високої кваліфікації — налагоджувальника. Однак дуже часто налагодження верстата виконує верстатник-оператор. Слід зазначити, що верстатник широкого профілю, набуваючи виробничого досвіду, найчастіше освоює й професію налагоджувальника.
До функцій налагоджувальника (в окремих випадках — оператора) входить також періодичне зняття інструментів для їх переточування. Оскільки період стійкості різних інструментів неоднаковий, доцільно заміну інструментів та їх підналагодження виконувати після закінчення допустимого періоду експлуатації найменш стійкого інструмента з усіх, що є в наладці, навіть якщо період стійкості решти інструментів ще не вичерпався.
Щоб забезпечити високу продуктивність праці верстатників, технологічна служба цеху (або технологічний відділ заводу) проектує технологічні процеси для кожної серійної деталі, а також схеми інструментальних наладок з послідовним розташуванням різців, перехідних плит і оправок згідно з технологічним процесом. Спеціальну оснастку, у разі потреби, виготовляють в інструментальному цеху за кресленнями, розробленими в конструкторському бюро заводу.

Токарні одношпиндельні та багатошпиндельні автомати і напівавтомати
Автоматами називаються такі верстати, на яких після їх налагоджування всі рухи, пов'язані з циклом оброблення деталі, а також завантаження й вивантаження обробленої деталі виконуються без участі робітника. На напівавтоматах установлення нової заготовки та зняття готової деталі виконує робітник.
Токарні автомати й напівавтомати можуть бути універсальні та спеціалізовані, горизонтальні та вертикальні, одно- та багатошпиндельні. Одношпиндельні пруткові токарні автомати поділяють на револьверні, фасонно-відрізні та фасонно-поздовжні. В універсальному виконанні одношпиндельні токарно-револьверні автомати мають шестипозиційну револьверну голівку і поперечні супорти.
Широкого застосування в масовому виробництві набули багатошпиндельні токарні автомати, які є, як правило, багатоінструментальними верстатами. За кількістю шпинделів вони поділяються на одношпиндельні та багатошпиндельні, за розташуванням шпинделів — на горизонтальні й вертикальні, за призначенням — на універсальні та спеціалізовані.
Одношпиндельні токарні напівавтомати можна умовно поділити на багаторізцеві (центрові та патронні) і копіювальні. На багаторізцевих центрових верстатах обробляють деталі, встановлювані в центрах, коли довжина деталі в кілька разів більша за її діаметр. На багаторізцевих патронних верстатах переважно обробляють короткі деталі великого діаметра.
Одношпиндельні напівавтомати, опоряджені магазинним пристроєм, перетворюються на автомати. На рис. 22 показано приклад багаторізцевого оброблення ступінчастого вала двома різцями одночасно.

p9 32

Токарні копіювальні напівавтомати служать для оброблення деталей складної конфігурації. Оброблення деталей на таких верстатах відбувається одним або кількома різцями. Різець пересувається в поздовжньому та поперечному напрямках відповідно до профілю копіра або еталонної деталі. На копіювальних напівавтоматах оброблення можна вести на більш високих швидкостях різання, ніж при обробленні на багаторізцевих верстатах.
Багатошпиндельні автомати й напівавтомати за принципом роботи поділяють на автомати (напівавтомати) паралельної й послідовної дії.

Токарно-лобові, карусельні та розточувальні верстати
Деталі великих діаметрів, але відносно невеликої висоти (шківи, маховики, планшайби тощо) обробляють на лобових і карусельних верстатах.
Лобові верстати відрізняються від токарних головним чином тим, що в них відсутня задня бабка. В передній бабці знаходиться коробка швидкостей, на шпинделі якої закріплено планшайбу.

p9 51

Токарно-лобовий верстат

Оброблювана деталь кріпиться до планшайби або чотирма кулачками, або болтами, що закладаються в Т-подібні канавки планшайби. Поперечна станина з двома супортами розташована на окремій плиті, ізольованій від бабки. Супорт складається з каретки, що пересувається в поперечному напрямку за напрямними станини, середньої (поворотної) частини, яка може бути встановлена паралельно або під кутом до осі шпинделя, і верхньої частини з різцетримачем.
Карусельні верстати на відміну від лобових мають горизонтальну планшайбу (стіл) для встановлення і закріплення деталей. Карусельні верстати, призначені для оброблення деталей діаметром до 1500 мм, мають один вертикальний стояк, що тримає на собі траверсу (поперечину), уздовж якої може пересуватися каретка з поворотною різцевою головкою (револьверною головкою). По вертикальних напрямних стояка може пересуватися боковий супорт з різцевою головкою.
Карусельні верстати, призначені для оброблення деталей діаметром більше 1500 мм, виготовляють із двома вертикальними стояками. Діаметр столу таких верстатів сягає 25 м.
Карусельні верстати значно зручніші за лобові як з погляду установлення та закріплення деталей, так і стосовно точності оброблення і продуктивності.

p9 50

Токарно-карусельний верстат 1512

На розточувальних верстатах можна свердлити, розсвердлювати, зенкерувати, розточувати й розгортати отвори, підрізати торці різцями, фрезерувати поверхні й пази, нарізувати різьбу мітчиками й різцями тощо.
Розточувальні верстати поділяють на горизонтально-розточувальні, координатно-розточувальні й алмазно-розточувальні (оздоблювально-розточувальні). Для тонкого (алмазного) оброблення деталей застосовують алмазно-розточувальні верстати, які дозволяють розточувати отвори з відхиленням поверхні отвору від циліндричної форми в межах 3—5 мкм. Координатно-розточувальні верстати призначені для оброблення точних отворів у тих випадках, коли слід отримати точні міжцентрові відстані або відстані осей отворів від базових поверхонь (у межах 0,005—0,001 мм).
Зручне розташування столу (горизонтальне) дозволяє порівняно просто й швидко встановлювати великі деталі для оброблення й знімати їх з верстата.
У серійному виробництві знаходять застосування багаторізцеві токарні верстати й токарно-револьверні верстати, в масовому виробництві — токарні напівавтомати й автомати.
Багаторізцеві токарні верстати використовують при обробленні великих партій деталей, які за своєю конструкцією допускають одночасне оброблення кількома різцями. Принцип роботи багаторізцевих верстатів полягає в тому, що оброблення на цих верстатах відбувається одночасно кількома різцями, закріпленими в спеціальних блочних різцетримачах і установленими в кількох супортах — передніх (поздовжніх) і задніх (поперечних).
Наявність спеціальної копірної лінійки дозволяє обточувати на верстаті конічні й фасонні поверхні.
Під час роботи на багаторізцевих токарних верстатах значно скорочується довжина робочого ходу різців, що скорочує тривалість процесу.